Загальні відомості та історія
сучасний Запорізький район Запорізької області
Відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року затверджено утворення Запорізького району Запорізької області у новому складу территорій: Запорізька, Вільнянська міські, Кушугумська, Новомиколаївська, Тернуватська, Комишуваська селищні, Матвіївська, Михайлівська, Михайло-Лукашівська, Павлівська, Петро-Михайлівська, Біленьківська, Долинська, Новоолександрівська, Степненська, Широківська, Таврійська сільські територіальні громади.
Про Запорізький район (1965-2020).
Запорізький район розташований у північній частині Запорізької області.
Загальна площа району становить 1462 кв. км, географічно він розташований по берегах ріки Дніпро навколо міста Запоріжжя. Район приміський, без районного центру, роз’єднаний на дві частини рікою Дніпро та містом Запоріжжя.
Район межує з містом Запоріжжя, Томаківським та Солонянським районами Дніпропетровської області, з Вільнянським, Оріхівським та Василівським районами Запорізької області.
На території району розташовано 72 населених пункти, які об’єднані в 7 сільських (з них 4 об’єднані територіальні громади) та 3 селищні ради.
Згідно зі статистичними даними в населених пунктах району постійно проживає 56 845 осіб. Більшість з яких за національністю українці, також на території району проживають росіяни, білоруси, вірмени, болгари, німці.
Працездатне населення зайняте у сільському господарстві, промисловості, торгівлі, сфері охороні здоров’я, освіти.
В Запорізькому районі налічується майже 557 км доріг загального користування. Через територію району проходить ряд стратегічних трас, таких як: М-18 (Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта), Н-08 (Бориспіль – Дніпропетровськ – Запоріжжя), Н-23 (Кіровоград – Кривий Ріг – Запоріжжя), Н-15 (Запоріжжя – Донецьк). Через територію району проходять залізничні магістралі: правобережної частини району – на Кривій Ріг, Київ; лівобережної частини району – на південний напрямок, Пологи, Бердянськ.
Пасажиро та вантажоперевезення обслуговують залізничні станції Хортиця, Дніпробуд-2, Канцерівка, Растуща, Лежине, Кушугум, Канкринівка.
В Запорізькому районі функціонують:
- 37 закладів освіти;
- 59 закладів культури;
- 41 заклад охорони здоров’я.
У сучасних межах район був утворений у 1939 році, проте згадки про територію заглиблюються в історію на багато століть.
У часи кіммерійців, скіфів та сарматів ця територія була перехрестям історичних доріг та поєднувала схід і захід, північ і південь «Великим шовковим» та «Із варяг в греки» шляхами. В козачі часи на Запоріжжя тікали від свавілля Речі Посполитої, панів, закріпачення. Під час каскаду російсько - турецьких війн на Запоріжжя також тікали від рекрутчини, тривалої солдатської служби. В кінці 80 на початку 90 років ХVIII ст. державні кордони просунулися від Запорізьких порогів до Чорного моря. Це створювало сприятливі умови для освоєння краю. І саме в цей час досить значну групу нових жителів краю, складали переселенці, яких купували цілими сім’ями, щоб заселити землі рангових дач і утворювати нові панські маєтки.
Менонітська доба 1789 – 1943 років внесла свій вагомий внесок в розвиток сільського господарства та індустріалізацію краю. Переселенцями – менонітами було закладено фундамент для аграрного та промислового розвитку Запорізького району.
Важкими, драматичними і навіть трагічними були для людей нашого краю перші десятиріччя ХХ століття. Перша світова війна, революційні події, громадянська війна, природні катаклізми, привели до міліонних втрат від військових дій, політичних репресій, голоду, холоду та епідемій.
За роки перших п’ятирічок СРСР значно зросла економіка міста Запоріжжя і всього Запорізького краю і тому 10 січня 1939 року було утворено Запорізьку область.
А Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 11 лютого 1939 року було утворено Запорізький сільський район до складу якого увійшли: Балабінська, Кушугумська та Мало-Катеринівська селищні ради і сільські ради: Мар’ївська, Білянська, Смолянська, Ново-Запорізька, Розумовська, Лукашівська, Широчанська, Нижнє-Хортицька, Павлівська, Бабурська, Ново-Сергіївська, Наталівська, Григорівська, Ново-Олександрівська, № 1, Юльївська, Степнянська, Вільнянська, Оленівська, Веселянська, Миколай-Пільська, Августинівська, Івангородська, Ново-Олександрівська № 2, Федорівська, Підгороднянська, Веселівська, Чапаїівська. (Землі було зібрано з Катеринославського та Олександрівського повітів Катеринославської губернії та Мелітопольського повіту Таврійської губернії.
Станом на 1940 рік у Запорізькому районі було 79 колгоспів, 6 радгоспів і 3 МТС, 79 молочнотоварних ферм, по стільки ж вівце-птахо та свиноферм, 9 конеферм, 9 племених ферм ВРХ, 5 кролеферм та 50 пасік. Майже вся площа землі оброблялася новітніми сільськогосподарськими машинами.
Проте чорним крилом народного горя покрила наш край війна 1941 – 1945 років. 5 жовтня 1941 року фашисти повністю окупували наш район. Окупація жителям нашого краю запам’яталася розстрілами, угонами на німецьку каторгу, важкою працею та вічним страхом. 1 січня 1944 року в першій половині дня зі звільненням села Мар’ївка. було повністю звільнено Запорізький район від фашистських окупантів.
Найбільшої своєї могутності наш Запорізький район досяг в середині 80-х років ХХ століття. На 1985 рік в районі було 12,3 тис. га зрошувальних земель. Також в районі розвивалася переробна галузь де працювало 8 консервних заводів для переробки овочів, фруктів та винограду. В господарствах району утримувалося 75 тисяч умовних голів ВРХ, налічувалося 265 зернових комбайнів, 1457 тракторів, 1285 вантажних автомобілів. На добу господарства району надоювали від корів до 200 тон молока.
Все це дозволяло розвивати соціальну сферу району. Майже кожна сільрада практично мала нове приміщення школи, дитячого садочку, будинку культури, ФАПу.
Сьогодні Запорізький район йде в ногу з часом, стрімко розвивається і не боїться змін. В межах адміністративно-територіальної реформи в районі утворено 4 об’єднані територіальні громади – Долинська, Біленьківська, Широківська та Новоолександрівська, які користуючись перевагами децентралізації самостійно розвивають власні території.
Запорізький район – це край невичерпних можливостей за людським та економічним потенціалом. Район має всі умови для вкладення інвестицій в його господарський комплекс, у розвиток освіти, охорони здоров’я, культури, у відродження архітектурно-культурної спадщини. Основними складовими інвестиційної привабливості є родючі землі, кваліфіковані трудові резерви, вигідне географічне положення для експорту продукції.